Я просто жінка. Просто жінка я.

Я просто жінка. Просто жінка я.
То ніжною буваю, то примхливою.
Комусь не до вподоби суть моя,
Для когось я є доброю й вродливою.

Комусь моя присутність до душі,
А хтось не хоче бачити і чути.
Бувають мені рідні мов чужі
Й чужих мов рідних можу я відчути.

Я часом сильна, інколи слабка,
Що навіть можу опустити руки.
Ні, не кажУ, що доленька гірка,
Не мучусь від самотності і скуки.

НажИла друзів гарних у житті,
МабУть, і ворогів я тАкож маю.
Багато мрій і планів на меті,
Що у душі та в серденьку плекаю.

Стараюся на компроміс іти
З людьми, яких я дуже поважаю.
Я з правдою в житті лише на ти
Й про добре слово я, звичайно, дбаю.

Закохана, є стимул для життя,
Одружена, і вже дорослі діти.
Радію, що не маю каяття
І позитивом душу можу гріти.

Я просто жінка. Просто жінка я,
То ніжною буваю, то примхливою.
Я різна…От і правда моя вся,
Що хочу бути просто я щасливою.

© Катріна Рябой (Катерина Доліба-Рябой)

Джеррело

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

×
Жми «Нравится», чтобы читать нас на Facebook