Я прийду у твоє надвечір’я поцілую натомлені плечі …

Я прийду у твоє надвечір’я
Поцілую натомлені плечі
І мовчатиму так до речі
І заварю нам чай з довір’я

Хочеш меду… або цитрини
Ложку ніжності.. дрібку ласки
Заберу всі “не просто” й “важко”
Хай душа твоя відпочине

І зустрінемо так світанок
І відпустимо там минуле
Де у серці твоєму кулі
Ножові у моєму рани

Де майбутнє ще невідоме
Чи знайдеться нам місце в ньому
Ти відчуєш себе удома
А я стану для тебе домом

Хай усе не іде за планом
Хай і плану у нас немає
Ми почнемо з горнятка чаю
Ти на дні його медом станеш

А я небом для тебе стану
Де відкриєш нове сузір’я
Я прийду у твоє надвечір’я
Й подарую тобі… світанок….

Автор: Ілона Ельтек. 10.04.2020р.

Джерело

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

×
Жми «Нравится», чтобы читать нас на Facebook