Віддайте мені мене : Вірш , який чіпляє за душу

Віддайте мені мене:
По крихтах, краплинах, звуках,
По зойках, що все мине,
По буднях, по святах-муках.

По голій стерні іду,
Зорію у світ багряно,
Не скиглю, лечу-лечу
І тішуся жити правом.

Борюся за кожен вдих,
Спасибі — за кожен видих…
Життя — привілей святих,
І Божого персту вибір.

Весна у душі, весна
Складає мене у пазли,
Виліплює все і вся,
І робить із мене справжню!

Будую в собі любов,
Руйную стереотипи,
І тішуся вкотре знов
За право безцінне — жити!

 

Автор: ОксанаКузів «Безцінне право»

Джерело

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

×
Жми «Нравится», чтобы читать нас на Facebook