Ти виростеш, доне, ти станеш доросла… Неймовірно чудовий вірш.

Ти виростеш, доне, ти станеш доросла…
Можливо, розлучать нас різні міста,
та в будь-яку мить, коли буде непросто,
зігрію тебе через стрічки листа…
Не буду для тебе щоденно я тінню
й невдачі я ластиком геть не зітру,
твоя це дорога, але я постійно
підтримаю, доне, впадеш — підійму.
Якщо ти читаєш цей лист, моя люба,
то значить непросто чи спокій десь зник…
Якщо тобі давить в цю мить щось у грудях, послухай мене…зроби видих і вдих…
.
«Ти зможеш усе, не тривож стіни страху, усе, що не вдасться — запишемо в стаж.
Захочеш поплакати — вдома під дахом
приїдь й на коліна матусі ти ляж…
Цінуй себе, донечко, знай, що не варто, тягнутись за тими для кого ти лиш:
звичайна, буденна чи просто у бартер…
Токсичних людей, моя рідна, облиш.
Будь людяна й добра — завжди це у моді, пробач всі образи, в собі не носи,
бо знаєш, образа — це радості злодій,
зроби просто висновки й все відпусти.
Живи так, як хочеш, не думай, що люди
про тебе складатимуть різну молву…
вони говорити і так завжди будуть…
а я тебе різну щоденно люблю!
Живи, моя пташко, розправивши крила…
Хай манять пригоди й дива тебе звуть.
І, доне, як хочеш ти бути щаслива,
одна лиш порада тобі — просто будь!»

Я кожен рядок тут цілую вустами,
а ручка тремтить від емоцій в руці…
Бо я буду поруч завжди. Твоя МАМА,
а як вже не стане — залишусь в листі…❤️

© Леся Семенюк

Джерело

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

×
Жми «Нравится», чтобы читать нас на Facebook