«Пам’ятаєш, милий ….» — Чудовий діалог двох закоханих душ.

Пам’ятаєш, милий, як з тобою
Ми гуляли вулицями міста..?
Як зливались трепетно з юрбою,
Як ліпили сніжками намисто?
Пам’ятаєш той чарівний вечір?
Так буває може тільки в казці.
Ніжно обійняв мене за плечі,
Закружляли в вуличному вальсі.
Скільки мрій, красивих почуттів..
Слів закоханих з самого серця.
Пам’ятаєш, милий, як горів?
Той вогонь, що так рікою ллється.

Пам’ятаю, мила, пам’ятаю…
Кожну мить у серденьку тримаю.
І її назавжди збережу…
Ти ж бо знаєш, як іще люблю.
Не вберіг, за це мені прости.
Залиши зажурені мости.
Тільки крил любові не ламай,
А живи, люби, цвіти, літай.

Дивна тиша полонила місто…
Ніби спогад вчора людних вулиць,
Про який давним давно забулись,
Нагадав про себе піаністом.
І цією музикою тиші…
Як самотнім дотиком душі
Він сидить замріяно і пише
Все нові й нові комусь вірші.

Лілія Галан

Джерело

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

×
Жми «Нравится», чтобы читать нас на Facebook